Модель школи творчого розвитку педагога та учня „Добра школа”

Модель школи творчого розвитку педагога та учня „Добра школа”

І . Навчитись жити і мислити категоріями добра

       Думка 1. Всім нам дана можливість вибирати. І ми завжди обираємо добро: любов, здоров’я, щастя, достаток, успіх, мудрість. Але чи маємо це в реальності? Всім нам дана здатність мислити. Але чи мислимо ми тими категоріями добра, які ми обираємо? Усім нам дано почувати і почуватися у цьому світі. Але  чи співзвучні наші почуття з тими категоріями добра, які ми обираємо?..      

       Думка 2. Ми сьогодні багато говоримо про особистість та особистісне, але мало про гармонію зі світом. Ми сьогодні намагаємось .розвивати критичне, аналітичне, креативне мислення, і забуваємо , що воно насамперед має бути позитивним.

Думка 3 . Особистість – це передусім думки і почуття. Наші неправильні судження про світ, людей – це наслідок нашого незнання. Наші негативні емоції – наслідок неправильного мислення.

Ми знаємо, що лише позитивне  ставлення до людей, подій і явищ змінить нас самих і світ на краще, що кожен навчальний предмет повинен мати власну філософію пізнання світу і людей.

Ми переконані: всі багатства макро- і  мікрокосмосу – спокій, мир, радість, любов, дружба, натхнення, добро, творчість – знаходяться в нас самих і чекають тієї миті, коли ми їх відкриємо. Віднайти їх не так вже й важко: потрібно лише  навчитись жити і мислити категоріями добра.

Ми віримо, що помимо Законів Природи існують неписані Закони  Душі і Розуму, які варто сповідувати. Наша віра – це новий спосіб мислення, нове сприйняття оточуючої дійсності, це позитивний погляд на життя.

Ми дивимось у майбутнє з радістю очікування змін на краще, з твердим переконанням, що добро переможе, що всі і кожен досягнемо успіху. Ми живемо з вірою у те, що єдині з Творцем, Життям і Всесвітом.

Ми раз і назавжди проганяємо із нашої школи байдужість, страх, ненависть, заздрість, образу, недовіру, самотність, жалість до самого себе, невпевненість у своїх силах, відчай і розчарування.

Ми творимо „добру школу”, школу людяності та гуманізму, школу радості та творчості, школу самореалізації кожної дитини як особистості, школу формування життєво важливих компетенцій, бажаючи, щоб кожен  вихованець запам’ятав на все життя: хочеш бути успішним – будь ним! Школа – це заклад для всіх і кожного, хто бажає неможливого, хто має цікаві плани, хто горить бажанням вчитись, працювати, розвиватись, хто вірить у „добру школу”.

ІІ. Критерії доброти

             На запитання Як навчитись жити правильно? відповідаємо: жити за трьома правилами – по совісті, по любові, по розуму. Виходячи з цього, формуємо критерії доброти, які сповідує школа.

1.      Наявність потреби пізнавати світ, сенс життя і самих себе. Людина багата духовно настільки, наскільки розвинута у неї ця потреба.

2.      Визнання Творця і творчого начала у кожному із нас. Цього вимагає цілісне уявлення про світ. Особистість має бути відкритою..

3.      Пошанування батька й матері, родини й роду свого. Батько й мати дають  дитині життя , вони – перші її вихователі. Їх наука повинна бути доброю, що означає мудрою, педагогічно зваженою та психологічно виправданою. Родина і рід – це святе. Кожен учень має знати дерево свого роду, поважати родину свою.

4.      Відчуття малої батьківщини, що наповнює дух любов’ю до рідної землі, де народилась дитинство і зростала юність, почуттям гордості за славних земляків - Галшку Гулевичівну та В’ячеслава Липинського.

5.      Любов до світу та ближнього як ознака людської гідності.

6.      Повага до символів України, народних та державних свят як ознака  національної гідності.

7.      Активне прагнення до сприйняття і творення краси. Ще древні говорили: „Краса врятує світ”.

8.      Шанування будь-якої форми життя, що складає екоохоронний тип поведінки.

9.      Відповідальність як за справи, так і за слова. Сьогодні світ хворий на безвідповідальність.

10.  Утримання у чистоті думок, мови, приміщення. Зло боїться чистоти.

11.  Милосердя як потреба творити добро й подавати безкорисливу допомогу тим, хто її потребує.

12.  Відповідальність перед самим собою за своє здоров’я ,  за власне життя. Життя без шкідливих звичок.

13.  Гідність та демократизм у стосунках, прагнення до порозуміння.

14.  Старанність, працьовитість, творча активність.

15.  Здатність до самовдосконалення відповідно до природи особистості та її потреб.

16.  Прагнення гармонії зі світом.