Герої не вмирають
Небесна сотня
Герої не вмирають,
Хоч ляжуть в домовину,
Хоч кров вже негаряча…
Пливе Майдан рікою,
Сльозою по обличчю – «Пливе кача…».
Герої не вмирають,
Хто без вісті, загинув,
А серце мамки плаче…
Із спільною бідою
Сльозою по долонях – «Пливе кача…».
Герої не вмирають.
Вони – в Небесній Сотні…
Мільйони їх не бачать.
Не вберегли з тобою –
І каяттям-сльозою «Пливе кача…».
Пам’ятаємо, сумуємо…
Кушнір Ігор Миколайович, випускник школи 2001 року, героїчно загинув 29 серпня 2014 року під Іловайськом
З червневого фото дивиться усміхнене обличчя молодого юнака, який не пізнавши ще життя у всій його повноті, так рано спізнав труднощі воєнних буднів.
Глибока душевна доброта, чесність, довіра до людей, які поруч тебе, і віра у те, що все минеться, і буде мир, і буде родинний затишок, і буде життя, як і раніше, іти своїм плином. Цим ти жив, цього сподівався, так любив.
«Повертайся живим», - говорили подумки ми усі. Що трапилося у той день, у ту трагічну хвилину, що так немилостиво обірвала твоє життя і життя десятків, сотень тих, хто виходив «коридором» з Іловайського котла?..
Ми увесь цей час тебе чекали, вірили, сподівались. Ти ніколи нас не підводив, був щирий і вірний обов’язку, і тут ти його виконав сповна.
Немає жертовнішої любові, ніж життя віддати за «други своя», і ти прийняв цю мученицьку смерть, щоб залишитися вічно у нашій пам’яті, у наших спогадах, у наших серцях.
Чопко Віктор Олександрович, випускник школи 2000 року, героїчно загинув 25 березня поблизу м. Мар’їнка Донецької області
Трагічна звістка гірким болем відгукнулася у наших серцях. 25 березня поблизу м. Мар’їнка Донецької області героїчно загинув у молодечому 33-літньому віці учасник АТО, випускник Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 2000 року, Чопко Віктор Олександрович.
Обірвалося життя прекрасної людини, люблячого сина, чуйного батька, коханого чоловіка, вірного друга. Обірвалися нездійснені мрії, плани і сподівання, добрий плин почуттів. У невимовній скорботі низько схиляємо голови, вшановуючи пам'ять вірного сина України, який віддав своє життя за наше мирне майбутнє. Світла пам’ять про Віктора навіки залишиться у серцях тих, хто його знав, любив, чекав.
Ремішко Валентин Васильович, випускник школи 1992 року, учасник АТО, відійшов у Вічність
Невблаганна хвороба вирвала із рядів тих, хто був на передовій, хто мужньо боронив наш мир і спокій, хто до кінця залишався вірним обов’язку сина та захисника України, учасника АТО, випускника Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 1992 року Ремішка Валентина Васильовича. Щира простота, скромність, любов до ближнього, непідкупна доброта душі виділяли його з-поміж інших. Таким він був, таким залишиться у наших спогадах. Світла пам'ять про справжнього патріота України завжди житиме у серцях побратимів, друзів, односельчан.
Світлицький Олександр Васильович, випускник школи 1988 року, учасник АТО, відійшов у Вічність
4 серпня 2016 року відійшов у Вічність волинський богатир, учасник АТО, випускник Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.К.Липинського 1988 року, Світлицький Олександр Васильович.
Обірвалося життя людини, яка дивом поєднала у собі надзвичайну людську доброту та силу богатирського духу, сміливість та відвагу. Обірвалися нездійснені мрії, плани і сподівання, надії на життя. Був багаторазовим переможцем різноманітних змагань з армрестлінгу , метання колоди, перетягування каната, став воїном-добровольцем у важкий для країни час. Участь в антитерористичній операції помітно підірвала здоров’я богатиря. Лікувався в госпіталях міст Дніпра, Львова, Києва, Луцька. Серце, яке потребувало пересадки, перестало битись раптово…
Люблячий син, турботливий батько, коханий чоловік, вірний друг та побратим – таким залишиться він у наших спогадах.
Демидов Сергій Андрійович, випускник школи 2014 року, героїчно загинув 14 травня 2022 року під
м. Сєвєродонецьк Луганської області
Трагічна звістка гірким болем відгукнулася у наших серцях.
14 травня під час останніх подій в Україні героїчно загинув випускник ОЗЗСО «Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського» 2014 року Демидов Сергій Андрійович.
У минулому - учасник АТО, поранений, але нескорений, сильний духом, він був на передовій із перших днів війни. Велика відповідальність вчувалася у його словах до мами: «Як не я, то хто захистить вас?..» Захищаючи нас, він не вберіг себе. Немає більшої любові, ніж життя покласти за друзів своїх. І Сергій проявив цю любов, цю самопожертву. І він назавжди залишиться в наших серцях сміливим та відважним, героїчним та мужнім, і назавжди… молодим.
Важко словами загоїти в серці болючу рану втрати. У цю гірку мить висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Поділяємо ваше горе, підтримуємо вас у годину скорботи. Ми пам’ятатимемо Сергія добрим, щирим, співчутливим, сміливим та відповідальним, вірним сином України. Світла пам'ять про земляка, воїна-захисника рідної землі, вічно житиме у серцях тих, хто його знав, любив, підтримував.
Герої не вмирають, вони покидають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах!