Педагогічна дискусія

Педагогічна дискусія «Педагогічна етика та імідж учителя»

Мета: обговорити питання педагогічної етики та іміджу учителя; розвивати вміння висловлювати власні судження, вести дискусію; виробити певні рекомендації щодо діяльності педколективу, поради учителям.

Обладнання:  роздатковий матеріал «Правила дискусії», книга В.Сухомлинського «Сто порад учителеві», індивідуальні повідомлення педагогів.

Шановні колеги! Школа, можливо, є найскладнішим соціальним винаходом. Тому, про що б ми з вами не говорили, ці питання стосуються і школи, або в тому числі і школи.  Проте тему сьогоднішньої розмови ми уже визначили: швидше всього це дві теми в одній – педагогічна етика та імідж учителя.

А проведемо ми її, якщо вдасться, у формі дискусії. Епіграфом до нашої розмови  стануть слова А. П. Чехова: «В людині має бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

Правила дискусії:

1. Розміщення столів у нас відповідає обраній формі спілкування.
2. Говорити можна з місць: сидячи чи встати, як кому краще.
3. Ми майже впевнені у вашій зацікавленості темою розмови, і сподіваємось на щире, живе обговорення питань.
4. Кожен має право відстоювати свою точку зору до кінця, якою б вона не була. Нам усі ваші думки цікаві.
5. Все, про що ми з вами сьогодні говоримо, буде мати своє продовження у наступній дискусії «Внутрішня культура школи».

Давайте спочатку з’ясуємо поняття «етика». Що таке етика?

(Етика – це сукупність певних норм поведінки, мораль якої-небудь соціальної групи, професії. Етика вчителя – це одна із складових педагогічної культури вчителя, що  проявляється у взаємовідносинах педагогічного колективу).

1. Чи дійсно педагогічний колектив – один із найскладніших колективів? Якщо так, то чим це зумовлено?

(Обмін думками. Дискусія).

Дійсно, педагогічний колектив – складне ціле, об’єднане загальними педагогічними завданнями, яке складається із людей, що відрізняються одне від одного віком і досвідом, смаками та інтересами, спеціальністю та педагогічними поглядами, переконаннями. Тут зустрічаються люди сімейні та    несімейні, веселі і сумні, люди з різними нервовими системами, характерами і темпераментами, з різним рівнем морального розвитку.

Це зумовлено багато в чому стихійними та напівстихійними методами його формування, єдиним фактором якого є підбір за спеціальністю: потрібен біолог, фізик і т.д., інші якості особистості вчителя, як правило, не враховуються.

2. Чи впливає педагогічний колектив на кожного із нас, на вирішення загальної справи, якою ми займаємось?

 ( Обмін думками. Дискусія).

Існує  поняття  «Соціально-психологічний мікроклімат у колективі».

В залежності від тих відносин, які склалися у колективі, кожен із учителів  може підсилити або послабити  навчально-виховні можливості свої та колег.

Якщо в колективі відносини між людьми створюють атмосферу згуртованості та доброзичливості, то вони сприятливі для педагогічної діяльності.

Відносини недоброзичливості, які створюються постійним напруженням, конфліктами і зіткненнями, змушують вчителів більше уваги приділяти не навчально-виховній роботі, а врегулюванню своїх відносин з колегами.

(Повідомлення  «Соціально-психологічний мікроклімат у колективі»).

3. Як можна створити позитивний мікроклімат у колективі?

(Обмін думками).

Послухайте, будь-ласка, поради:

* Ви хочете краще вивчити своїх колег? Разом святкуйте, відпочивайте, влаштовуйте екскурсії. Кожен учитель матиме можливість проявити себе з різних сторін.

* Навіть якщо ви і не всіма задоволені – вчіться працювати з тими, хто є, цінувати тих, хто поруч.

* Не збирайте інформацію про працівників з інших уст. Все дуже суб’єктивно. Слід сформувати своє особисте враження про людину.

* Коли у колективі складний психологічний  клімат, часті конфлікти – не дайте  й себе туди втягнути. Краще переключіть увагу з  «внутрішньої війни» на цікаву і захоплюючу справу.

Кожен день учителі збираються в учительській, і вже по атмосфері в ній можна судити про моральні стосунки у колективі: грубість чи доброзичливість, бурчання і погрози чи щирість, роздратування чи уважність - певні показники цих відносин.

4. Як, на вашу думку, настрій учителя в учительській – це його особиста справа?

(Обмін думками. Дискусія).

Практика засвідчує, що навіть настрій учителя в учительській –  не його особиста справа. Це фактор, який зіграє свою роль. Ваш поганий настрій може передатися іншим колегам, або недобрим словом, тоном відповіді ви можете його зіпсувати комусь із колег. Свій настрій з учительської вчитель несе в клас, і роздратування, яке виникло в ній, тягне за собою недостатню продуктивність праці вчителя на уроці. Поганий настрій відчувають на собі і діти. «Ох, і злі сьогодні були вчителі», - говорять учні, не пов’язуючи  аж ніяк такий факт з відносинами учителів між собою в учительській.

5. Чи можна творити настрій?

  (Обмін думками. Дискусія).

Виявляється можна.

1. Потрібно думати лише про добре:  «У мене все  гаразд».
2. У кожній невдачі знаходити щось позитивне. Вам це не вдалося, але на помилках вчаться. У вас з’явився досвід.
3. Навчитись радіти за іншого. Скільки радості навколо.

(Обмін думками. Дискусія).

Багато значить, як ми розпочинаємо день. Вранці, ми уявляємо день, який нас чекає, налаштовуємось і засмучуємось: «Мені потрібно зробити те і те». А Сен-Сімона слуга будив словами:  «Прокидайтесь, графе, на Вас чекають великі справи». Відчуваєте різницю?

Змініть «я повинен» на «я хочу»... (ідеальний варіант), хоча б на «мені потрібно».

Геть непрохані думки! Кожен з нас по-своєму творить свій настрій. Думаю, таких, що перебувають у постійній депресії у нас нема.

Кожен із нас має свій неповторний імідж, образ.

6. Що ж таке імідж учителя?

(Обмін думками. Дискусія).

Щодо культури мовлення, давайте послухаємо, чого не повинен допускати вчитель у мовленні?

 Монотонності мовлення, вбогості слова, багатослів’я,  використання мовленнєвих штампів і шаблонів, слів-паразитів, «суржику», словесного перенасичення,  лихослів’я,  перевантаження голосового апарату,  фальші в інтонації та змісті, наслідування мовлення колег, чужого стилю, втомленого голосу, природних дефектів,  шепелявості, заїкання, примітивності у мовленні як і штучного ускладнення, частого й настирливого повторення слів, автоматизму, хриплості, різкості, гнусавості, квапливості та надмірно збудженого мовлення.

7. Чи виражає словесна культура сутність культури людської?

(Обмін думками).

Дещо про культуру мовлення.

(Повідомлення про культуру мовлення).

8.Як ви гадаєте, чи допомагають жести у мовленні?

(Обмін думками. Повідомлення  «Жести і міміка у мовленні»).

Жести, міміка, постава, вміння рухатись, сидіти, стояти, виявляти певні емоції – все це створює культуру зовнішнього вигляду вчителя, що ще іншими словами не досить звучно називається педагогічна техніка. Тому  актуальним сьогодні є питання про так звані вчительські манери.

(Повідомлення «Вчительські манери»).

9. Як ви вважаєте, чи доречними є названі вчительські манери? Чи можна їх ще доповнити?

(Обмін думками. Зачитується пам’ятка «Кінестетична техніка вчителя»).

Доповнює культуру зовнішнього вигляду, або педагогічну техніку одяг, зачіска. Ми не запрошували сьогодні перукаря, не звертались до модельєрів, але про зовнішній вигляд подбали.

(Демонстрація моделей учительського одягу).

На мою думку, такі чарівні колеги, які присутні на сьогоднішній дискусії, повинні, безперечно, мати ще й іншу майстерність (окрім такого шарму) – уміння володіти собою.

Ще Пушкін О.С. писав:  «Умейте властвовать собой».

(Поради В. Сухомлинського із книги «Сто проад учителеві»,  с. 13, с. 17).         

*Найрадикальнішими засобами є переключення уваги вчителя, всього колективу на справу, що вимагає єдності, колективної творчості, обміну інтелектуальними цінностями.

*Найбільш напружену ситуацію, яка може викликати іноді дуже тривале роздратування, можна розрядити, якщо ви володієте почуттям гумору.

Механізм творчості має властивість інколи виключатись з дії через перевтому. А що виникає, якщо не завжди вдається володіти собою, до того ж спрацьовують перевантаження в учительській роботі?

(Повідомлення психолога «Синдром професійного згорання»).

Герой драми абсурду Е. Йонеско, яка має символічну  назву «Носороги», якось жаліється своєму другу: «У мене там мало дозвілля». На моє тверде переконання, цю фразу можна вкласти в уста кожного вчителя.

Питання «Де брати час?» вважається іноді риторичним. Як би ви відповіли на це запитання?

 ( Обмін думками. Повідомлення  «Як економити час?»).

«Де брати час?» - відповідь на це запитання знаходимо і в книзі В. Сухомлинського «Сто порад учителеві» (с. 30).

Ну, що ж, будемо вважати, що питання, які були винесені на розгляд дискусії, ми,  якщо не обговорили,  то оцінили їх у значущості для себе.

Залишилось лише скласти поради учителеві. В. Сухомлинський, виходячи на розмову з колегами,  давав «Сто порад учителеві». Скільки порад учителеві складете ви?

(Складання порад учителеві).