Методична нарада «Василь Сухомлинський про вчителя»

Мета: знайомити педагогів із висловлюваннями Василя Сухомлинського про професію учителя, властивості педагогічної діяльності, якості педагога-майстра; визначати особистісне ставлення до напрацювань педагога; сприяти підвищенню рівня методичної та фахової  майстерності   вчителів.

Обладнання: мультимедійна презентація, пам’ятки «Василь Сухомлинський про вчителя».

                                                     Людина народжується для того,

                                               щоб залишити по собі слід вічний.

                                                                               В. Сухомлинський 

«Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей», - ці слова із  книги  Василя Сухомлинського «Серце віддаю дітям» стали  життєвим і педагогічним кредо їх автора. І той, хто був переконаний, що людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічний, став мірилом майстерності, учителем учителів.

Вашій увазі пропонується методична нарада «Василь Сухомлинський про вчителя».

«Вчительська професія, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих коренів, які живлять покликання до педагогічної праці», - говорив В. Сухомлинський.

Найкращі стосунки були у нього із учителями початкових класів: «Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого дитина стає невстигаючою, нездібною… Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати, писати».

Педагог вважав, що приклад вчителя – жива, сама ефективна наочність у  вихованні. Своїм прикладом він надихав учителів на самовіддану творчу діяльність.

Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити (В.Сухомлинський).

Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, -  з людиною ( В. Сухомлинський).

«Несу любов до дитини через все життя...», - говорив той, хто створив для дітей «школу радості».

Які ж властивості педагогічної професії виділяє В. Сухомлинський?

      Властивості педагогічної професії:

а) «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, -   з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»;      

б) кінцевий результат праці віддалений в часі;

в) багатофакторність впливів на дитину, «... завдання - боротися за людину, переборювати негативні впливи і давати простір позитивним». Розумний, умілий, мудрий вихователь;    

г) «Об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти впливу - слово, краса довкілля і мистецтва.

Сформулював В. Сухомлинський і якості педагога – майстра.

Якості педагога - майстра:

1) «Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється...  Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською»;        

 2) «... практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний світ»;

 3)  «Наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів;

4) «Гармонія серця і розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров педагогічного покликання»;

5) «... Уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим..., необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її».

«Дорогий мій колега, -  звертається Сухомлинський до нас із вами, -  щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності - протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі».

(Учасникам наради роздаються пам’ятки «Василь Сухомлинський про вчителя». Учителі прочитують висловлювання В. Сухомлинського).

 Методична нарада закінчується переглядом відео-ролика «Притча про вчителя».