Школа Олександра Антоновича Захаренка як модель сучасної сільської школи

Педагогічні читання «Школа Олександра Антоновича Захаренка як модель сучасної сільської школи»

Школа – колиска щасливої долі.

                                      О.Захарченко

Олександр Захаренко – директор Сахнівської середньої школи. Майже сорок років віддав цій школі, розміщеній у бригадному селі, колись навіть зарахованому до числа «неперспективних». Своєю творчою роботою разом із колективом однодумців-педагогів, учнів та їх батьків, жителів села він відродив не тільки школу, а й Сахнівку. Методом народної будови було створено навчально-матеріальну базу школи.

Приміщення прикрашає панно «Школа – колиска щасливої долі»,  в основі якого – Земля-планета, де по навколоземних орбітах летять космічні кораблі, далі –   Галактики. Сьогодні всі говорять про цю школу над Россю. Називають її Сахнівським феноменом.

•    Виступ з повідомленням «Школа над Россю – Сахнівський феномен чи реальне майбутнє сільської школи?».

У тім, що є музей з планетарієм, обсерваторія, триповерховий комплекс як єдине ціле, дива нема. Диво криється в іншому: усе, що тут створено, зроблене руками учнів, їхніх батьків та вчителів. Ось як про це пише вчитель фізики цієї школи п. Колесник у спогадах «Школа над Россю».

•    Спогади про школу (О. А. Захаренко «Слово до нащадків»).

Сьогодні його по праву називають Учителем, який мав свої таємниці, свої нерозгадані секрети, які допомагали йому у житті, педагогічній діяльності, у звершенні задуманого. Чи дійсно це так?

•    Виступ з повідомленням «Маленькі таємниці Великого учителя».

Хіба тільки тут, у пониззях, що окреслюють Сахнівську школу, гніздяться на ставках та верховіттях лелеки, які з любов’ю приносять Сахнівцям діток? Хіба тільки тут педагогам дано свободу вибору форм і методів навчання і виховання? Але, напевне, тільки тут любовно вписують у школі на стіні, мов найцінніший скарб,  висловлювання випускників (під їх фотографіями – неповторними відбитками вічної молодості). Кажуть, життя – це не ті дні, що минули, а ті, що запам’ятались. А тут запам’ятовувалося, напевне, все.

«Будь-яка школа, – казали у Сахнівці, - не може досягти успіхів без стимулів».

•    Виступ з повідомленням «Стимули успішної праці педагога та учнів у Сахнівській ЗОШ».

«У школі учень має почуватися як у батьківській хаті. До школи він має бігти, а не йти; знати, що в школі він пізнає радість відкриття  своєї  сутності  в  цьому  мінливому світі. В школі його не образять, на нього не гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть можливість розкрити себе, свою творчу особистість», -  говорив   О. Захаренко.

•    Виступ з повідомленням «Умови формування цінностей школярів за системою роботи О.Захаренка».

О.Захаренко був оптимістом. Він писав: «Минеться нинішнє зубожіння, пройде зціплення душ. Проснуться і посміхнуться одне одному люди, залунає пісня, зацвіте занедбаний сад, кане в безодню історії цей непевний розклубочений час.

Поспішайте, поспішайте принести радість дітям, зробити добро людям, і ви ніколи не знатимете найстрашнішого, що є на білому світі,  -  власна непотрібність, зайвість, самотність.

Не запізніться!!!»

Але давайте послухаємо ці поради.

•   Виступ з повідомленням  «Поради директора О.Захаренка колегам».

Авторська школа О.Захаренка ні в якому разі не претендує на модель ідеального навчального закладу, як і його вчення. Багато у чому з ним можна посперечатися.

«Шкільна форма. Чи потрібна вона? Чи це непродумане розпорядження  Міністерства освіти? Чому поляки, американці, французи не вимагають від школярів носити форму. Адже жодна дитина не схожа на іншу. Нічого примушувати дітей ходити у шкільній формі. Зрозуміло, є й прихильники форми.  Так, так, але це в перехідний період, коли бідних сімей понад 90 відсотків, а багатих близько п'яти. Ви зважте, що кожна мати робить усе, щоб її дитина була одягнена не гірше за інших. У школах, де вже форма введена, — хай буде, не ламати ж традиції, а в інших школах — не потрібно силувати, примушувати видавати нездійсненні накази. Ми ж домовились не ходити тільки в ногу, як солдати. Це в солдатському строю виглядає красиво і злагоджено. Стрій дисциплінує, підтягує, навчає порядку та буквальному виконанню всіх команд. Шановний колего! Вирішуй сам, вводити форму чи ні. Адже плюсів і мінусів у шкільної форми порівну. Є й за, є і проти» (О.А.Захаренко «Слово до нащадків»).

Сьогодні ім’я Олександра Захаренка вписане в енциклопедію українського народного досвіду. Воно стоїть в одному ряду з такими іменами, як А. Макаренко, В. Сухомлинський. Його вивчають, читають, наслідують, до нього їдуть за досвідом.

Підведення підсумків педагогічних читань.