Василь Сухомлинський – педагог на всі часи

«Василь Сухомлинський – педагог на всі часи»

Я ніколи в житті

              не належав собі.

                           В. Сухомлинський

Ми відкриваємо педагогічну вітальню. ЇЇ перше засідання присвячене 90-річчю від народження В.О.Сухомлинського – відомого українського педагога, який ушляхетнює педагогічний світ планети.

48 книг, 500 статей, 1500 казок і оповідань для дітей – такою є спадщина Сухомлинського. Його твори перекладено 53-ма мовами світу, найбільш відому його книгу «Серце віддаю дітям» видано 30-ма мовами. Широко знані у світі його праці «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором», «Павлиська середня школа», «Як виховати справжню людину», «Народження громадянина», «Книга про любов». Проте, як вважає його донька Ольга Сухомлинська, вершиною творчості батька були казки й оповідання. Нині видавництво «Генеза» випустило у світ другий том казок Сухомлинського «Вічна тополя», які так і не були видані у радянській Україні. Цікавим є факт, що у США ця книга була видана вже років 20 тому. Перевиховати дорослих – справа нелегка, тому Сухомлинський звертався одразу до дітей. Великий педагог сповідує християнське виховання, засноване на десяти біблійних заповідях. У простій доступній формі казки-притчі він говорить про це з дітьми.

22 роки пропрацював В.О.Сухомлинський директором Павлиської школи, що на Кіровоградщині. Ця школа стала експериментальною, а самому педагогу вдалося створити оригінальну систему виховання дітей. Педагог спочатку дотримувався офіційної точки зору на справу виховання, віддавав данину Антону Макаренку і радянському канону: «Виховує колектив». Згодом говорив про колектив, що це –  «…особистість, особистість і особистість». Інноваційна освітня технологія особистісно-орієнтованого виховання – це по суті повернення до Сухомлинського. Не випадково його називають сучасним педагогом.

•    Виступ з повідомленням «В.О. Сухомлинський –  сучасний педагог-гуманіст».

На запитання: «Що було найголовнішим у моєму житті?» Сухомлинський відповідає: «Любов до дітей. Якою б не була обстановка в країні – дитину треба любити. Це стосується передусім батьків». «У нас не любов батьків до дитини, а любов-відкуп – цукерки, обновки, поїздки…» Хіба не актуально звучать сьогодні ці слова-застереження? «У батьків дуже низька педагогічна культура. Чи готові вони до педагогічного просвітництва? У цивілізованих країнах готові, у нас – ні».

•   Виступ з повідомленням «Батьківська педагогіка та сімейне виховання у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського».

«Учительська професія – це людинознавство», - писав Сухомлинський. Велику роль відводив педагог культурі вчителя та його педагогічній майстерності.

• Виступ з повідомленням «Педагогічна майстерність учителя. Форми  і методи удосконалення педагогічної майстерності».

Урок – це культурологічний феномен людства. Сухомлинський за час роботи відвідав багато уроків у вчителів, аналізував їх, забезпечуючи творчий розвиток вчителя. Учитель зобов’язаний добре підготувати і провести урок, знати теорію і методику цього специфічного виду педагогічної діяльності.

•     Виступ з повідомленням «Педагогічна майстерність учителя на уроці».

«Якість уроку треба оцінювати не за тим, що говорив учитель, які методичні прийоми він застосовував, а за тим насамперед – які знання мають учні», - писав В.О.Сухомлинський. Значну увагу педагог приділяв розумовому вихованню молоді, розвитку інтелектуальних здібностей дітей.

•    Виступ з повідомленням «Погляди Сухомлинського на сучасний процес шкільного навчання».

Досить бережливо та вимогливо ставився Сухомлинський до мови як засобу спілкування. «У дитини не може бути дві рідні мови, як не може бути двох рідних матерів. Мова – озоновий шар нашого духу».

•    Виступ з повідомленням «Художній доробок В.О.Сухомлинського».

Винятковість кожної сильної і талановитої особистості – у випередженні часу. Він зумів це зробити і став нашим сучасником. Він втілював у собі сумління і гідність не тільки всього вчительства, а , як тепер бачимо, і всієї нації.

Ось що заповідав нам В.О.Сухомлинський: «Нехай у школі панує яскрава думка, живе слово і творчість дитини. На цих трьох китах повинен стояти весь зміст, весь характер духовного життя, розумового розвитку школярів».

Підведення підсумків педагогічних читань.