Меню сайту
Календар
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Філософія та педагогіка Григорія СковородиПедагогічні читання «Філософія та педагогіка Григорія Сковороди»
Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художествах плодом є правильна практика. Г. Сковорода Григорій Савович Сковорода – відомий український філософ, композитор, поет, байкар, богослов, педагог. «Світ ловив мене, та не впіймав», - мандрівний філософ підвів підсумок свого життя. Світ і тепер ловить його, щоб збагнути його філософське вчення, його педагогічні погляди, його незвичайне життя.
«Щастя, а де ти живеш? Мудрії, скажіте!» Наскільки пронизливо лірично й по-філософськи звучать ці рядки, що крізь віки відгукнуться у нашому серці. Особливість творів Сковороди полягає у тому, що в ліричних поезіях він – філософ, а у філософських працях – лірик.
Філософія Г Сковороди - не кабінетна, його праці – не голе теоретизування. Це виважені, перевірені часом, а головне – доведені власним життям висновки. Це дорогоцінний досвід, здобутий ціною шукань, поразок і перемог. Філософія Сковороди проста, як саме життя. Давайте разом перечитаємо цей Буквар життєвої мудрості, писаний мандрівним філософом. І зрозуміємо, що все просте завжди геніальне, а все геніальне дуже просте.
Художня проза Сковороди – це «Байки харківські», збірка морально-повчальних притч. Особливістю байок Сковороди є те, що мораль, яку він називає сильною, є в кілька разів більшою, ніж основна частина байок.
Педагогічна справа, напевне, була покликанням філософа. Незвичайний це був учитель: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; учив тих етичних норм, яких завжди дотримувався сам. «Учив як жив, а жив як учив» – найкраща риса педагога. «Весь світ спить, пора пробудитися», - так розпочав Г.Сковорода свою першу лекцію у Харківському колегіумі, де йому доручили нововведений предмет катехізис (основи доброчинності). До речі, він є автором першого підручника з етики «Вхідні двері до християнської доброчинності».
«Мало можна назвати таких народних постатей, якою був Сковорода, яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острозька до Києва у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань та легенд…», - писав М. Костомаров «Світ ловив мене, та не впіймав». Йому не потрібні були ні слава, ні багатство, ні кар’єра, ні визнання. Він так просто і легко зрікся усього цього задля того, щоб бути щасливим у самому собі. «Глянь же на тілесність людини: не там сила Божа! Вона у її невидимості заховалася. Підніми ж від земної плоті думки твої і зрозумій в собі людину, народжену від Бога…» Чолом – Сократ, дитина – серцем, Г. Сковорода був безтурботною дорослою дитиною, охочий до самотності, непосидючий, правдивий і незалежний. Був Сократом для України: головною метою пізнання і вдосконалення людини вважав самопізнання і одкровення небесного розуму. Хоча останнє слово про Г.Сковороду належить сказати нащадкам. Підведення підсумків педагогічних читань. |
Пошук
Друзі сайту
Архів записів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||