Педагогічні читання «Філософія та педагогіка Григорія Сковороди»

      Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших.

У всіх науках і художествах плодом є правильна практика.

                               Г. Сковорода

Григорій Савович Сковорода – відомий український філософ, композитор, поет, байкар, богослов, педагог.

«Світ ловив мене, та не впіймав», -  мандрівний філософ підвів підсумок свого життя.  Світ і тепер ловить його, щоб збагнути його філософське вчення, його педагогічні погляди, його незвичайне життя.

•    Виступ з повідомленням «Незвичайне життя. Український філософ Григорій Сковорода».

«Щастя, а де ти живеш? Мудрії, скажіте!» Наскільки пронизливо лірично й по-філософськи звучать ці рядки, що крізь віки відгукнуться у нашому серці. Особливість творів Сковороди полягає у тому, що в ліричних поезіях він –  філософ, а у філософських працях – лірик.

•    Виступ з повідомленням «У пошуках людського щастя. Суть філософського вчення Григорія Сковороди».

Філософія Г Сковороди - не кабінетна, його праці – не голе теоретизування. Це виважені, перевірені часом, а головне – доведені власним життям висновки. Це дорогоцінний досвід, здобутий ціною шукань, поразок і перемог. Філософія Сковороди проста, як саме життя. Давайте разом перечитаємо цей Буквар життєвої мудрості, писаний мандрівним філософом. І зрозуміємо, що все просте завжди геніальне, а все геніальне дуже просте.

•    Слайд-презентація.

Художня проза Сковороди – це «Байки харківські», збірка морально-повчальних притч. Особливістю байок Сковороди є те, що мораль, яку він називає сильною, є в кілька разів більшою, ніж основна частина байок.

•   Виступ з повідомленням «Байка як літературне та філософське явище».

Педагогічна справа, напевне, була покликанням філософа. Незвичайний це був учитель: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; учив тих етичних норм, яких завжди дотримувався сам.

«Учив як жив, а жив як учив» – найкраща риса педагога.

«Весь світ спить, пора пробудитися», - так розпочав Г.Сковорода свою першу лекцію у Харківському колегіумі, де йому  доручили  нововведений  предмет  катехізис  (основи доброчинності). До речі, він є автором першого підручника з етики «Вхідні двері до християнської доброчинності».

•    Виступ з повідомленням «Педагогічний спадок українського філософа Григорія Сковороди».

«Мало можна назвати таких народних постатей, якою був Сковорода, яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острозька до Києва у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань та легенд…», - писав   М. Костомаров

«Світ ловив мене, та не впіймав». Йому не потрібні були ні слава, ні багатство, ні кар’єра, ні визнання. Він так просто і легко зрікся усього цього задля того, щоб бути щасливим у самому собі.

«Глянь же на тілесність людини: не там сила Божа! Вона у її невидимості заховалася. Підніми ж від земної плоті думки твої  і зрозумій в собі людину, народжену від Бога…»

Чолом – Сократ, дитина – серцем, Г. Сковорода був безтурботною дорослою дитиною, охочий до самотності, непосидючий, правдивий і незалежний. Був Сократом для України: головною метою пізнання і вдосконалення людини вважав самопізнання і одкровення небесного розуму. Хоча останнє слово про Г.Сковороду належить сказати нащадкам.

Підведення підсумків педагогічних читань.