Світлий геній школи Павлиша

Урок для вчителів «Світлий геній школи Павлиша»

Мета: з’ясувати поняття «школа радості» у педагогіці  Василя Сухомлинського,  значущість та геніальну простоту діяльності  Павлиської школи; розвивати уміння вести діалог; сприяти формуванню бажання вдосконалювати педагогічну майстерність.

Обладнання: фільм А. Забродного «Маленька батьківщина великого педагога», виставка творів В. Сухомлинського, мультимедійна презентація, мережа   Інтернет.

І. 1. Вступне слово.

Завершується методична декада, приурочена 96-ій  річниці від дня народження В.О. Сухомлинського. І сьогодні ми проводимо  урок для вчителів «Світлий геній школи Павлиша».

В. Сухомлинський був великим життєлюбом, педагогом з широким діапазоном мислення, новатором освітянської справи. Таким він залишається у наших роздумах, у нашому житті, у нашій роботі. Саме завдяки його директорській та  педагогічній діяльності Павлиська школа стала відомою на весь світ.

2. Перегляд фільму Андрія Забродного «Маленька батьківщина великого педагога».

    ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Школа у поглядах Сухомлинського покликана бути Школою радості для дітей, Школою творчості для вчителів та Школою спокою для батьків, родини  і суспільства, а метою виховання дитини, за Сухомлинським, є  розвиток її творчих сил і здібностей в умовах колективу і на основі загальнолюдських  цінностей.

В очолюваній ним Павлиській середній школі все було підпорядковане розвиткові  мислення  дитини, вихованню її справжньою людиною, яка почувається щасливою вже сьогодні  і  саме тут, у школі.

       Перші повоєнні  роки. Майже на голому місці потрібно було організовувати народну освіту в районі, не вистачало вчителів, нелегко давались поїздки по району — відкривались важкі рани. В. Сухомлинський  часто  хворів, тому попросився, щоб його відпустили з райвно за станом здоров'я і призначили директором нехай навіть у найвідсталішу школу. У 29 років він прийняв Павлиську школу, у якій пропрацював 23 роки.        

        Сухомлинський ішов попереду свого часу як кожна істинно талановита людина: створена ним навчально-виховна система була гуманістичною протидією офіційній радянській педагогічній системі, авторитарні недоліки якої ставали все очевиднішими.

       ІV.  Актуалізація опорних знань 

Кажуть, усе геніальне доволі просте. Давайте пригадаємо, із того, що уже читано, оговорено,  якою була школа Павлиша? У чому виявляється ця геніальна простота? (Обмін думками).

5. Освоєння нових знань

1.  Слово про Сухомлинського.

Це уже потім, коли Василю Олександровичу буде присвоєно звання члена-кореспондента Академії педагогічних наук РРФСР, Заслуженого вчителя УРСР, він неодноразово отримуватиме запрошення на престижну роботу до столиці. Але Сухомлинський залишався у Павлиші, залишався  і виконував Богом покладену на нього місію, суть якої була сформульована у його книзі «Серце віддаю дітям»: «Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей».

Цією любов’ю він наповнив усі дні свого педагогічного життя.

А 2 вересня 1970 року, коли серце, віддане дітям, перестало битися, Павлиська школа стала всесвітньовідомою.   Сьогодні про неї   можна прочитати німецькою мовою і японською,  угорською і румунською,  англійською. Сьогодні бути директором Павлиської середньої школи — велика честь. І багато хто думає, що це якась особлива, прекрасна, дивна школа. А насправді вона маленька, двоповерхова, стара, цегляна — її збудували ще на початку XX століття. Школа стара, але вчать у ній по-новому.

І після того, як у школу прийшов новий директор Микола Іванович Козак — людина спокійна, ділова, що  повністю поділяв погляди Сухомлинського, — справи йшли, як і раніше. Павлиська школа довго трималася не стільки на директорові, скільки на уже випрацюваних  поглядах, ідеях.

Сьогодні у нас на уроці присутня людина, яка на протязі навчальної чверті проходила педагогічну практику у  Павлиській школі,  спілкувалась із тими педагогами, які особисто знали Сухомлинського, входила у ці класи, ступала тими коридорами, де 10 років назад ходив сам педагог, – старший науковий співробітник музею-садиби В’ячеслава Липинського у с. Затурці Наталія Григорівна Гатальська.

 Наталіє Григорівно, скажіть, будь ласка, якою вам видалась Павлиська школа, який дух наповнював життя педагогічного та учнівського колективів?

       2.  Розповідь про Павлиську школу 80-их років ХХ ст.

       VІ.  Підсумок уроку

      В. Сухомлинський  усьому світу показав, які результати дає школа, яка поважає школяра як людину, він довів, що можна підготувати до щасливого життя кожну дитину. Ідеї та подвижницька діяльність Сухомлинського надихають і сьогодні багатьох педагогів на творчість, новаторство і просто вдячне слово Великому Педагогові.

1. Вірш про В. Сухомлинського.

(І. П. Скрипник, с. Роздолля, Бобринецький р-н, Кіровоградська обл.)

      Сухомлинський

Він входив в клас, його стрічала тиша

І десять зацікавлених очей.

На дошці він повільно пише —

У Павлиші найкращий із людей.

Він дуже гордо ніс звання «учитель».

І вірив, й знав, що школа справді — храм.

Він був отут найщасливіший житель

І з щедрим серцем розкривався сам.

І бігли діти на його уроки,

І радісно дзвенів завжди дзвінок.

Для кожного Бог відміряє сроки,

Дарує генію в безсмертя крок.

Що б критики тепер не говорили,

Він — пам’ятник. Та тут його душа.

І так, як він, історію творили,

Історію країни й Павлиша.

Є речі, без яких нема людини.

Це віра. Це надія. Це любов.

Любов одна на світі зло зупинить.

Так він заповідав. І сам з любов’ю йшов.

2. Заключне слово вчителя

Щиро бажаю, щоб і в вашому житті сповнились слова В.Сухомлинського: «Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей». Можливо, саме повнотою цих пророчих слів і проявився світлий геній школи Павлиша.

3. Давайте познайомимось. Вихід на сайт НВК «Павлиська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В.О. Сухомлинського».