Методична нарада «Сотвори в собі вчителя»
Мета: з’ясувати особливості професії учителя, властивості педагогічної діяльності, якості педагога-майстра; надати рекомендації учителям у їх повсякденній діяльності; сприяти підвищенню рівня методичної та фахової майстерності вчителів.
Обладнання: мультимедійна презентація, пам’ятки «Сотвори в собі учителя».
Кажуть, учитель - не просто професія, це покликання.
«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель», - зазначав Л. Толстой.
Дуже точно про вчителя писав відомий поет С.Л.Соловейчик:
«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи».
А. П. Чехов говорив: «Учитель повинен бути артистом, художником, палко закоханим у свою справу!» Письменник, який багато розмірковував над тим, хто такий шкільний учитель, поняття «артист» поширив на всіх педагогів незалежно від того, який предмет вони викладають. На його думку, потрібно, щоб усі науки — математика, біологія, історія або географія — викладалися так само артистично.
Ми ввійшли в Інтернет і запитали: «Як стати хорошим учителем?»
Нам відповіли: «Вам знадобиться:
- Мати педагогічну освіту
- Любити свою професію
- Володіти своїм предметом
- Поважати учнів».
Відомо, що випадкові люди дуже рідко затримуються у школі, що не кожна людина може бути вчителем, так як ця професія вимагає колосальної та кропіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своєї професії.
Що таке хороший вчитель? Напевно, будь-який школяр зможе відповісти на це питання, маючи свої уявлення і вже сформований досвід спілкування з учителями в школі. Звичайно, такі відповіді, як «хороший вчитель не питає домашнє завдання» або «хороший вчитель ставить тільки десятки», ми зараз не беремо до уваги, це скоріше мрії учнів. Хороший учитель — це, перш за все, як би банально це не звучало, хороша людина. Людина, здатна знаходити спільну мову з учнями, цікава і харизматична, доброзичлива і не позбавлена почуття гумору.
Є такі вчителі, які настільки обожнюють свій предмет, що зовсім забувають про те, що вони в цей момент викладають його. Вони із захопленням розписують на дошці формули і креслять фігури, не помічаючи відвертої неуважності класу.
Як стати хорошим учителем, для них зовсім не важливо, дня них головне — предмет, який вони ведуть. Це неправильно. Кажуть, якщо ви хочете чомусь навчити дитину, досить просто її зацікавити.
Від педагогів вимагається багато чого: бути коректними, уважно ставитися до дітей, виявляти цікавість до своєї роботи, Сучасному вчителю необхідно володіти такими якостями як терпіння, інтеліґентність, освіченість, тактовність, уважність, мобільність, ерудованість та стресовитривалість, почуття стилю, смаку, міри, володіння технічними засобами та сучасними освітніми новинками.
Викладання – це щоденна підготовка вчителя до уроків, підбір цікавого матеріалу, зацікавленість своїм предметом, додаткові знання та головне - вміння легко та якісно донести їх до дітей.
Відмінними рисами справжнього педагога повинні бути нестримне бажання постійно саморозвиватися, самовдосконалюватись. Справжній вчитель не перестає здобувати нові знання все життя, бо педагогіка – це наука, яка не стоїть на місці, це постійний рух тільки вперед, у ногу з часом. Творчий наставник завжди використовує у викладанні сучасні та цікаві методи та прийоми. Відвідування різноманітних семінарів, курсів та мастер-класів – ще одна складова цієї професії.
Мотиви, які спонукають до самоосвіти
Бажання творчості. Вчитель - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати за одним і тим же поурочним планом або сценарієм. Робота повинна бути цікавою і приносити задоволення.
Зміни, що відбуваються в житті суспільства. Ці зміни в першу чергу торкаються учнів, формують їхній світогляд, і не хотілося б, щоб мій образ формувався у них як образ «несучасної людини».
Конкуренція. Можливість бути потрібною на роботі. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину до школи, просяться в клас до конкретного вчителя, предметника або класного керівника.
Громадська думка. Мені не байдуже, вважають мене «хорошим» або «поганим». Поганим вчителем бути прикро.
Матеріальне стимулювання. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися підвищення категорії, збільшення навантаження у школі.
Інтерес. Вчитися просто цікаво. Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися? Чи вправі вона тоді викладати?
Іноді доводиться чути, що учитель – це діагноз. Можна заперечувати це чи навпаки, але погодьтеся, якщо учитель 20-30 років працює у школі, у нього виробляється певний стереотип мислення.
Щоб долати стереотипи власного мислення, учитель повинен знати специфічні небезпеки і шкідливості своєї професії. Американський соціолог У. Уоллер у роботі «Що вчення робить із учителем» (1932) описав деякі з цих шкідливостей. Багатьох вчителів і поза школою відрізняє настирливо-дидактична, повчають манера тримати себе. Звичка спрощувати складні речі, щоб зробити їх доступними дітям, сприяє розвитку негнучкого, прямолінійного мислення, виробляє схильність бачити світ у спрощеному, чорно-білому варіанті, а звичка постійно тримати себе в руках утрудняє емоційне самовираження.
Чому у вчителя школи депресія? Тому що стресова робота? Стрес є всюди. І справа не в ньому, а в тому, як ця робота цінується. Робота вчителя повинна бути достойно пошанована. Бо ця професія створює людей.
Людина по своїй суті дуже гарна. І вона хоче творити. Коли вона бачить, що створює щось погане, що їй щось не вдається, вона спрямовує дії проти себе. Вона сама себе починає знищувати. І тому люди реально самі себе карають за те, що вони зробили. Чому людина піддається депресії? Бо не отримує належного визнання своїй роботі, якщо її не робить добре.
Порада. Працювати на своєму місці, займатися своєю справою і бути схильним ризикувати, експериментувати, шукати свій комфорт і щастя, а не ходити на каторжні роботи. Вдосконалювати себе як особистість, займатися спортом, щоб мати енергію на здійснення своїх мрій.
Учитель - це покликання, учительство - це служіння, а не робота. Тому вчитель повинен працювати не заради заробітку, не для виживання або прожитку, а для виконання своєї місії на землі. Тому ідеальний учитель – це такий, для якого вчительство – сенс життя. Його вища користь – бути затребуваним, бажати й уміти віддаватись процесу, не чекаючи нічого взамін. Перш за все, він повинен любити дітей. Всяких: гучних і тихих, слухняних і примхливих, чистеньких, доглянутих і неохайних, гарненьких і не дуже. На тій простій підставі, що вони – діти. Учитель не повинен бути несправедливим, недобрим, адже найбільше дитину ранить несправедливість.
Ідеальний учитель ніколи не найяскравіший. Він взагалі не повинен бути яскравим, бо він тільки передає через себе послання учню. І послання це - не тільки сума знань, але в першу чергу ставлення до світу, до людей, до країни, до життя в колективі.
Ідеальний учитель не може бути взагалі, він може бути для конкретної людини. І для кожної людини образ цей різний, причому розрізняється цей образ і в різні періоди життя окремої людини.
Ідеальний учитель - це той, який в потрібний момент дає поштовх до розвитку, це той, що пробуджує сплячого до пильнування, хто примушує дитину бути уважним, активним, живим.
Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учню свої мізки і не проживе за учня його життя, а тому доблесть учителя – зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань.
Ідеальний учитель плекає у дитині учня, а потім ростить з нього собі співбесідника. Він закохуватиме учнів у свій клас. Він покаже цінність кожної дитини.
Ідеальний учитель ніколи не ставить перед дитиною хибних цілей, але дає те, що потрібно йому в його віці, а потім - усувається, щоб людина йшла далі, знаходячи нові горизонти і нових вчителів.
Ідеальний учитель – він же ідеальний учень, і він поважає в учневі свого вчителя.
І ще один важливий момент. Припустимо нам вдалося правильно відібрати і добре підготувати цілу армію ідеальних вчителів. Але школи старі, дахи течуть, підручників не вистачає, а ті, що є - нікудишні. Або до школи прийшла позапланова перевірка райво-облуо ... відразу після планової ... Ніякий вчитель не зможе реалізувати свій потенціал, якщо погано працює вся система освіти. Як не може бути гарної системи освіти без хорошого вчителя, так втрачається сенс мати хорошого вчителя без хорошої системи освіти.
Як у краплі роси відображається весь світ, так у вчителя повинне відображатися все багатство культури. Хороший вчитель має бути зразком вихованості і культури поведінки; грубість, крики, образи в школі недопустимі. Оволодіння навиком позитивної мови може призвести до того, що вчитель зрушиться з позиції «червоного олівця» і відчує себе більш ефективним у питаннях навчання та виховання.
Врешті-решт, сенс людського життя – осягнути себе, прийти до своєї серцевини, відкрити себе Божественному світлу. Сенс життя - працювати не заради хліба насущного, а для свого вдосконалення.
Не зайвим було б над дверима будь-якого педагогічного освітнього закладу повісити плакат: «Вхід заборонений людям злим, мстивим, неврівноваженим і без почуття гумору!» Гумор допомагає людині не ставитися до себе надто вже серйозно, допомагає легше пережити всілякі негаразди, важкі, нестандартні ситуації, яких в житті вчителя - ставок гати.
Що ще повинен знати і вміти гарний вчитель? Звичайно, він обов'язково повинен знати дитячу психологію, розуміти душу дитини і вміти ставити собі запитання: «А чи завжди я правий? Чому зазвичай добрий хлопчик став агресивним? Чому так напружена спокійна доброзичлива дівчинка? Чому раптом акуратна, навіть педантична старшокласниця, судорожно, як попало, запихає в свою сумку підручники?»
Як знайти шлях до серця учня? Послухайте притчу.
Одного разу вирішив янгол віддати своє янголятко до школи. Взяв він його, і полетіли вони до величезної будівлі. «Треба вибрати вчителя від Серця і з янгольським терпінням, адже янголятко моє ще зовсім не янгол, воно - невгамовний пустун з непокірним характером...».
У класній кімнаті вчителька сиділа перед учнями, заклавши ногу на ногу, милувалася своїми нігтями. На кожному з них було намальоване маленьке сердечко. У той же час вона пильно слідкувала за учнями, які виконували контрольну роботу, і павиним криком припиняла будь-яку спробу списування.
«Ханжа... Не від Серця вона...».
У наступному класі учень записував на дошці речення, яке диктував учитель: «Найголовнішого очима не побачиш, пильне тільки Серце». Учень помилився і написав «Сердце».
— Скільки разів тобі пояснювати!.. Дай щоденник... Двійка!
«Неук... Не від Серця він...».
Заглянув янгол до наступного класу - там учитель проводив урок математики.
— Порахуйте, скільки разів постукає Серце протягом доби, якщо за одну хвилину воно стукає 56 разів.
Один учень, не вираховуючи, зразу вигукнув:
— 80 640 разів... А за тиждень — 564 480 разів.
Діти ахнули. А вчитель грубо перебив учня:
— Як ти смієш викрикувати з місця, та ще й без мого дозволу!
«Грубіян... Не від Серця він».
Залишаючи будівлю школи, янгол сумно подумав: «Усі згадують про Серце, але жити Серцем не хочуть...».
Засумували вчителі.
— Можливо, врятує Мудрість? — сказали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.
— О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів!
Сказав їм Мудрець:
— Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість дар ваш!
Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?
Тоді Мудрець сказав:
Якщо в когось є роздратування, дай мені роздратування.
Якщо в когось є гнів, дай мені гнів.
Якщо в когось є жорстокість, дай мені жорстокість.
Якщо в когось є грубість, дай мені грубість.
Якщо в когось є сумнів, дай мені сумнів.
Якщо в когось є ненависть, дай мені ненависть.
Якщо в когось є злоба, дай мені злобу.
Якщо в когось є страх, дай мені страх.
Якщо в когось є зрада, дай мені зраду.
Якщо в когось є забобони, дай мені забобони.
Якщо в когось є погані думки, дай мені погані думки.
А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму і ці запилені брязкальця.
Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме раз подароване.
Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і Воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя!