Усний журнал "Моє село, село моїх батьків"

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Бібліотекар. (Наша сьогоднішня зустріч умовно буде поділятися на цікаві зупинки. Кожну з яких, ми будемо вивчати та дізнаватись все нові та нові факти з життя нашого села.) ( Слайд 1.)

( Слайд 2.)

Село Затурці належить до Затурцівської сільської ради, Локачинського району, Волинської області. Знаходиться у південній частині області та північно-східній частині району. Через село проходить шосе Луцьк-Володимир-Волинський. Населений пункт є одним з найбільших сіл Локачинського району, яке складається з населення трохи більше 1971 чоловік, нараховується 915 дворів. На опорному плані знаходиться 651 індивідуальний будинок, з них: 565 мурованих, 350 дерев’яних, тому Затурці можна віднести до існуючого населеного пункту. Віддаленість села до смт. Локачі становить 18км, до м. Луцьк – 32км, до м.Володимир-Волинський – 30км. Перша письмова згадка про Затурці відноситься до 1503р. і містилась в «Актах Литовської метрики» (1897р.)

Зупинка №1 « Символіка» ( Слайд 3.)

Учень 1. Село має свою символіку. Герб та прапор являються візитною карткою населеного пункту. Геральдична композиція прочитується таким чином: за річкою Турією – городець (тобто Затурці), що знаходяться на Волині, відображаючи статус населеного пункту. Герб Затурець вписаний в «сільський» картуш, який органічно поєднується з традиційною «сільською» короною. Така форма картуша була виконана вперше. Нововведення погоджено з Українським геральдичним товариством. За його рекомендаціями у прапорі бажано використовувати кольори герба, або його окремі елементи. Саме за цими критеріями був розроблений прапор села. Квадратне полотнище розділене синьою хвилястою смугою з білою облямівкою(зверху та знизу). Верхня частина прапора – червона, посередині розміщений білий лапковий хрест (традиційний символ Волині). Нижня частина зелена.

Зупинка № 2 Видатні постаті села

Бібліотекар. Імена, прізвища, люди – все це частина нашої історії, такої багатої і яскравої. Скільки життів, скільки доль промайнуло над затурцівською землею. Кожен з

них щось залишив нащадкам або не залишив нічого. Славляться Затурці своїми видатними людьми, які жили колись і живуть нині на цій землі.

• 2. Галшка Гулевичівна. ( Слайд 4)

Однією із видатних постатей села являється Галшка (Єлизавета Василівна Гулевичівна) . Народилася у заможній родині шляхтича Василя Гулевича у селі Затурці на Волині, найвірогідніше 1577 р. Походила зі старовинного українського православного роду Гулевичів, відомого з початку 16 ст., які посідали друге місце серед можновладців Волинської землі і обіймали високі посади воєвод, підстарост та ін. Галшка була поборницею освіченості і розуміла як згубно єзуїтська школа впливає на православних дітей. Переслідування уніатів не припинялися, проти неї відбувався суд, але Гулевичівну було виправдано. Ми не знаємо достеменно як виглядала Галшка Гулевичівна, але пам’ять про неї, про її діяльність живе і ще довго буде жити в умах і серцях українців .

• 3. В’ячеслав Казимирович Липинський. ( Слайд 5)

Село відоме своїм генієм – В.К.Липинським – видатним істориком і політологом, політиком і дипломатом, філософом і публіцистом, який народився 5 квітня 1882 року в родинній садибі на березі річки Турія. Поляк за походженням, українець за політичним вибором – він був творцем модерної політології ХХ ст . Походив із старовинного польського шляхетського роду. Закінчив Краківський університет і Женевську вищу школу. 1909 р. повернувся в Україну. Під час Першої світової війни отримав важке поранення. Активний учасник національно-визвольних змагань українського народу в 1917—1921 рр. У 1918 р. повноважний міністр і посол Гетьманської держави П.Скоропадського в Австро-Угорщині. З 1920 р. – в еміграції, де очолив Український союз хліборобів-державників (УСХД). Один із засновників Українського вільного університету в Празі. Помер 1931 р. в Австрiї. Похований В’ячеслав Липинський у родинному склепі Липинських в Затурцях.

Учень 4. Харитон Пилипович Сегейда. ( слайд 6)

Харитон Пилипович –особлива людина не тільки серед жителів села Затурці. Надзвичайно простий і скромний зовнішністю, але глибокий і багатий духовно. Стільки, як він у нашому селі не знає ніхто. Це –людина-легенда Затурцівської середньої школи, всього нашого села, живий голос історії ХХ століття. Народився краєзнавець 20 вересня 1930 р. в с. Боратин (тепер Веселе) Луцького району в небагатій селянській сім'ї. Закінчив Затурцівську середню школу, здобув вищу освіту в Луцькому педінституті. Працював вчителем історії в селах Рудники і Копилля теперішнього Маневицького району. 1967 року повернувся в рідну Затурцівську школу і вчителював у ній 23 роки.

Харитон Пилипович ще з молодих років цікавився історією рідного краю. Завдяки Харитону Пилиповичу було відкрито у Затурцівській середній школі музей історії села.

• 5. Сім’я Дацюків. ( Слайд 7)

Гордістю Затурець є сім’я Дацюків. Це знана і за межами Локачинщини родина художників. Ірина та її брат Іван закінчили Львівську академію мистецтв, за фахом – скульптори, іконописці. Старша сестра Лілія займається декоративно-прикладним мистецтвом.

Заклав дітям любов до прекрасного батько-художник. Ось і наступне покоління – дочки Ірини Іванна та Ксенія. Витворами талановитих Дацюків є пам’ятники і барельєфи В.Липинському у Затурцях та Луцьку, серія пам’ятних барельєфів на повстанську тематику, меморіальні дошки А.Річинському та ін. Зараз працюють над пам’ятником жертвам укр.-польського конфлікту 1943 р. у с. Малинівка Рожищенського району. Дацюки подарували Затурцівській ЗОШ картини для оформлення коридорів і актового залу.

Продовження за посиланням

Презентація "Ми діти твої, Україно" (архів)