П`ятниця, 29.03.2024, 08:42
Вітаю Вас Гість | RSS

ОЗЗСО "Затурцівський ліцей ім. В. К. Липинського"

Меню сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Декілька із ста порад учителеві

Педагогіка Сухомлинського

Декілька із ста порад учителеві

  • «Вміння володіти собою, тримати себе в руках – одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежить і успіх діяльності педагога, і його здоров’я. Невміння правильно гальмувати щоденні й щогодинні збудження, невміння володіти ситуаціями – ось що передусім висотує серце, виснажує нервову систему вчителя».
  • «Бути доброзичливим – означає ставитися до дитини так, як ви поставилися б до власного сина».
  • «Перше джерело, перша іскра інтересу до знань – у підході вчителя до матеріалу, який пояснюється на уроці, до фактів, що аналізуються. У природі речей, в їх відношеннях і взаємозв’язках, у рухові й зміні, в людських думках, у всьому, що створила людина, - невичерпне джерело інтересу».
  • «Десятиріччя роботи в школі переконали мене в тому, що праця відіграє надзвичайно важливу роль у розумовому розвитку. Розум дитини  - на кінчиках її пальців»
  • «Запозичення найкращого досвіду – це не механічне перенесення окремих методів і способів у свою роботу, а перенесення ідеї. Щоб навчатися в кращих майстрів, треба в чомусь переконатися».
  • « Я хотів би порадити вчителеві-батькові, вчительці-матері: не забувайте, що вдома ви для своїх дітей не вчитель, не класний керівник, а передусім батько, мати. Не перетворюйте сім’ю в мініатюрну школу, по можливості робіть усе, щоб атмосфера школи залишалася за порогом вашого дому, щоб ви і ваші діти були просто гарною сім’єю».
  • «Марнослів’я розбещує душу людини, воно як іржа, роз’їдає колектив. Там, де є пустослів’я, по суті немає і не може бути ідейної єдності колективу… Корені істини – у праці для загального добра, у радості творення для людей, у подоланні труднощів».
  • «Коли одна людина безмежно довіряє іншій, вона якоюсь мірою стає беззахисною. Я все своє педагогічне життя думаю над цією істиною. Довір’я дитини до хорошого педагога якраз і буває безмежним... Дитині хочеться, щоб хтось старший, мудрий, який має життєвий досвід, узяв на себе турботу про її благо. Бережіть, як неоціненне багатство, це бажання. До того часу, поки дитина дивиться з надією на вас і вірить у вас, ви справжній вихователь, наставник, ви учитель життя, ви авторитет, живе втілення життєвої мудрості… Пам’ятайте, що ці речі дуже тендітні, їх легко зруйнувати. Якщо ви зруйнували їх, вам як вихователеві настав кінець. Ви будете наглядачем, а не вихователем».
  • «Чому людина на повинна знати, відчувати, що її виховують? Тому, що справжнє виховання – це самовиховання. Треба створити таке спілкування вихователя й вихованців, щоб кожне слово, звернене до юного серця і розуму, пробуджувало внутрішні духовні сили, викликало внутрішню роботу розуму і серця, спрямовану на самопізнання і самовдосконалення».

 

Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz