Педагогічні читання «Освітні ідеї Костянтина Ушинського»
Учитель живе доти, доки вчиться.
К. Ушинський
Праця над освітою народу. Скільки подвижників науки і освіти ставили це за мету своєї практичної діяльності, за мету життя впродовж усієї історії нашого народу. А які педагоги і освітяни були у нас ще з часів Київської Руси. Згадаймо «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» (1096), братські школи, церковних діячів і педагогів: Йова Борецького, Мелетія Смотрицького, Григорія Сковороду...
Зайве казати, що багатьох з них було просто «привласнено іншими культурами», як делікатно зазначає академік Іван Дзюба, і «їх конче потрібно повернути Україні». Саме в цьому контексті варто згадати ім’я Костянтина Дмитровича Ушинського — великого педагога, якому належить одне з перших місць серед класиків світової педагогіки.
Як Миколу Гоголя називають великим російським письменником, а Володимира Короленка — визначним російським письменником, так і Костянтина Ушинського у всіх посібниках з історії педагогіки іменують не інакше, як «великим російським педагогом», «основоположником педагогічної науки в Росії». Але якщо Гоголь, Короленко або Бердяєв — завжди пам’ятали свою батьківщину та віддавали їй належне, то Костянтин Ушинський стверджував рішучіше: «Ні, я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися й поховані в українській землі».
Такі колізії часу. Усі джерела про Костянтина Ушинського, видані за радянських часів, називають його, звичайно ж, російським видатним педагогом і дуже мало де згадується про те, як він уболівав за долю української мови, за долю народних шкіл в Україні, як глибоко відчував кревну спорідненість з рідною землею.
- Виступ з повідомленням «Українські стежини життя і творчості Костянтина Ушинського».
Справді, його твори безцінні, адже це Ушинський називав педагогіку мистецтвом — «найобширнішим, складним, найвищим і найнеобхіднішим з усіх мистецтв» і переконливо доводив, що «педагогічна практика без теорії — те ж саме, що знахарство в медицині».
Педагогіка не досліджує минулого чи теперішнього, а має на меті створення нового, чого ще не було. Педагогіку, як вказує Ушинський, не можна назвати наукою у строгому значенні цього слова. Їй неможливо навчитись як математиці, хімії, астрономії.
З перших днів треба виховувати у дітей ставлення до навчання як до серйозної праці. «Навчати граючись можна тільки дітей до семирічного віку». А серйозна праця, як вказує великий педагог, завжди важка. Новим звучить в Ушинського принцип поєднання інтересу й відповідальності у навчанні.
- Виступ з повідомленням «Педагогічні та дидактичні погляди К. Ушинського».
Особистість вчителя, на думку Ушинського, означає все у справі виховання, тому він повинен бути всебічно підготовленим до вчительської роботи. За переконанням Ушинського, учитель – психолог, добре знає психологію дитини, постійно вивчає свого вихованця, щохвилини перебуває у сфері психологічних явищ, обізнаний з науковими основами педагогіки, будує свою діяльності на передових досягненнях педагогічної теорії.
- Виступ з повідомленням «К.Ушинський про вчителя та його підготовку».
Основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу Ушинський вважав народність і наголошував, що «у кожного народу своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і особливі засоби в досягненні цієї мети...», і далі: «будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела». Як важливо нам сьогодні знати твори Ушинського, вони нам необхідні в добу національного відродження, формування національної самосвідомості і відмови від національної меншовартості, як свіже повітря. Це він, Ушинський, видав неперевершені навчальні книги «Рідне слово» і «Дитячий світ». Сторінки цих творів, а особливо славнозвісний підручник для початкової школи «Рідне слово», що витримав понад 150 видань, засіяні розписами народної педагогіки. У передмові до книги «Рідне слово» Ушинський написав: «Я не думаю, що будь-хто був спроможний змагатися з педагогічним генієм народу».
- Виступ з повідомленням «К. Ушинський про народність освіти та виховання».
Сьогодні, в час реформування в освіті, потрібно не забувати настанову Ушинського: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна спершу пізнати її також в усіх відношеннях». «Вихователь – є художник, вихованець – художній твір; школа – майстерня, де з грубого куска мармуру виникає подібність божества», - говорив педагог.
- Виступ з повідомленням «К. Ушинський про гармонійний розвиток та виховання особистості».
К. Ушинський-педагог робив радісним саме пізнання світу, природи, своїми творами він зацікавлював як маленьких читачів, так і тих, хто присвятив своє життя педагогічній діяльності. Він міг бути учителем учителів і в той же час у душі залишатись дитиною. І однаково був цікавим і дітям, і дорослим.
- Виступ з повідомленням « Літературна творчість К.Д.Ушинського».
«Готувати уми! Сіяти ідеї!... Ось наше призначення. Ми живемо не в ті роки, щоб могли діяти самі. Відкиньмо егоїзм, працюймо для нащадків! Збудімо вимоги, укажімо розумну мету, відкриймо засоби, розбурхаймо енергію, діла з'являться самі...», - писав К. Д. Ушинський. Нехай же ці слова стануть для нас із вами своєрідним заповітом.
Підведення підсумків педчитань.