Батьки-це перше суспільне середовище дитини. Не випадково, що до батьків, особливо до матері, ми думкою звертаємось у важку хвилину життя. Почуття, що формують стосунки дітей і батьків, є особливими. Їхня специфіка визначається тим, що турбота батьків потрібна для підтримки життя дитини, а брак батьківської любові-життєва проблема.
Перше й основне завдання батьків- розвинути в дитини впевненість у тому, що її люблять і про неї піклуються.
Постійний психологічний контакт із дитиною- це універсальна вимога до виховання, яка може бути рекомендована усім батькам. Саме взаєморозуміння з батьками дає дітям можливість усвідомити їхню любов, прихильність і турботу.
Основа для збереження контакту -щира зацікавленість у всьому, що відбувається в житті дитини, зацікавленість її дитячими, нехай дріб'язковими й наївними, проблемами, бажаннями зрозуміти, що відбувається в її душі.
Поради для батьків першокласників
Адаптація в першому класі – особливий і складний період у житті дитини: вона засвоює нову соціальну роль учня, новий вид діяльності – навчальну; змінюється соціальне оточення, з’являються однокласники, вчителі, школа як велика соціальна група, в яку включається дитина; змінюється устрій її життя. У щести-семирічної дитини вже є передумови навчання: способи пізнавальної діяльності, мотивація. Становлення його як учня відбувається лише в процесі учіння. Процес такого становлення при сприятливих умовах охоплює перше півріччя першого року навчання у школі.
Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?
1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.
2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.
3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.
4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем
Як можуть допомогти батьки?
1. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
5. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй розслабитись. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?».
6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.
7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.
8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.
9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.
10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. Коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
12.Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтесь із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
15. Знайте, що діти люблять казки, пісні, лагідні слова, особливо перед сном. Не лінуйтеся зробити це для них.
16. Пам’ятайте, що є період, протягом якого маленькому школярику навчатися складніше: він втомлюється, у нього знижується працездатність. Для першокласника це перші 4-6 тижнів навчання, кінець першого семестру, перший тиждень після зимових канікул і середина третьої чверті.
17. У житті вашої дитини з’явиться людина більш авторитетна, ніж ви – це вчитель. Поважайте думку першокласника про педагога.
18. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя, адміністрації або психологічної служби школи.
19. У кожної особистості має бути свій простір. Якщо у дитини немає своєї кімнати, то організуйте робоче місце.
20. Частіше хваліть, а не докоряйте, пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.
21. Формуйте позитивне ставлення до школи.
22. У кожній роботі знайдіть те, за що можна було б похвалити першокласника.
23. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.
24. Формуйте адекватну самооцінку.
25. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу шестирічній дитині.
Успіхів вам і вашим дітям!
Профілактика комп’ютерної залежності у дітей
1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера, як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.
2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати у комп’ютерні ігри.
3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв. комп’ютерної гри, 30 хв. заняття іншими видами діяльності.
4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.
5. Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.
6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.
7. Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.
8. Коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.
9. Не використовуйте комп’ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією.
10. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, образа, агресія тощо) і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.
Мобільні телефони – небезпечна необхідність
1. Використовуйте мобільний телефон лише у разі крайньої необхідності й лише на короткий час.
2. Не тримайте телефон близько до тіла (краще тримати окремо, наприклад, в портфелі чи сумці).
3. Коли посилаєте СМС, тримайте телефон якомога далі від тіла.
4. На ніч вимикайте побілку, або не тримайте телефон поруч з головою.
5. Не використовуйте мобільний телефону транспорті (тролейбус, автобус, автомобіль, особливо метро), оскільки в цьому випадку випромінювання мобільного телефону зростає.
6. Не грайте в ігри, використовуючи телефон.
7. Не тримайте телефон близько до вуха, поки встановиться зв’язок.
8. Якщо дзвоните, то тримайтеся в кількох метрах від людей, що поруч тебе, бо вони також піддаються впливу випромінювання.
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
Пам’ятка учням
1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не мають права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
Пам’ятка батькам
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, аби створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
19 заповідей Марії Монтессорі для батьків