З давніх - давен Україна славиться традиційними святами і обрядами. Кожен, хто небайдужий душею, хто сповнений любові до української спадщини, повертається до традицій свого народу. Одним зі свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди і прадіди, було велике зимове свято – свято Андрія, яке зустрічали 13 грудня і вважали днем пам’яті одного з дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.
     Не зрадили традиціям і семикласники нашої школи: зібралися на вечорниці і запросили усіх бажаючих. І знову ожила перед очима присутніх ніч на Андрія. Розпочала вечорниці господиня з дівчатами випіканням основного символу свята – калити. Поки калита випікалась, дівчата ворожили, намагаючись дізнатись свою долю. А далі разом із хлопцями співали, жартували, кусали калиту. А на кінець почастували всіх гостей смачними варениками.
Всі гуляли, веселились,
Усім весело було,
Вечорниці завершились
І здавалось, все пройшло.
Ні, так просто не проходить,
В серці струночка бринить,
Про Андріїв – вечір спогад
В нашім серці буде жить.